Результати пошуку слова: Дим

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1

Posted on by / 0 Comment

ПРО ЗІЛЛЯ ДЛЯ ЛЮЛЬОК Давним-давно мали гобіти ще одну дивовижну звичку: вони полюбляли вдихати дим від покладеного у люльку сушеного листя якоїсь трави, що звалася «люльковим зіллям», очевидно, різновиду «Nicotiana». … Сем висік іскру, суха трава відразу ж запалала, спалахнуло яскраве полум’я, заклубочився дим.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Вернувся, і Дніпром від нього війнуло, куренями, димом багать вечірніх. … Потім знов було сонце — і димились асфальти, і парували дерева своєю мокрою блискучою зеленню, і з вікон студентських аудиторій видно було, як десь одразу ж за Південним вокзалом, за блискучими після дощу дахами будинків райдуга воду бере.

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Тож тим громадянам Корінфа, чиї вогнища димлять навкіл акрополя та Священних джерел, слід начуватись… Оракул був дуже туманний і нікому нічого не промовляв, хоч скільки сушили собі голови Бакхіади. … То мало бути житло Бога Південного Вітру, бо гора була вся біла й над нею вився дим.

Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки

Posted on by / 0 Comment

Ракета лежала на космодромі, вивергаючи рожеві хмари вогняного диму. … Цей порошок збирав увесь пил та бруд і, наче дим, зникав за вікном, розвіяний гарячим марсіанським вітром. … Тепер туман щезав, наче дим, і плавуче ложе спускалося нижче й нижче. … Усі запалили, видихаючи цівки білого тютюнового диму.

БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка

Posted on by / 0 Comment

Ракета лежала на космодромі, вивергаючи рожеві хмари вогняного диму. … Цей порошок збирав увесь пил та бруд і, наче дим, зникав за вікном, розвіяний гарячим марсіанським вітром. … Тепер туман щезав, наче дим, і плавуче ложе спускалося нижче й нижче. … Усі запалили, видихаючи цівки білого тютюнового диму.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Не зводячи очей з Андрія, пустив хмару диму, а тоді промовив, не кваплячись: – … Подивився, як розпливався останній димок над тією попільничкою, і промурмотів: – … А тоді відкинувся глибоко в фотель і крізь дим дивився примруженими очима на начальника. … І заглушив ці слова димом та й вернувся на своє місце.