Осип Назарук – Роксоляна
Ой придалася б та дитина нашій гоненій церкві. … Мала роз’яснені, як дитина, очі й відсвіжене екстазою обличчя, як моленниця. … — Ні.— відповіла щиро, як дитина.— Не тільки палати, але й уся твоя земля — від тихого Дунаю до Базри і Багдаду, і до кам’яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх військ у пустинях.