ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Обличчя майже дитяче, невиразне, маленькі вуста, і лише те, що вона дивилася крізь мене широко розкритими очима й дряпала нігтем комірець білої блузки, змусило мене сповільнити біля неї ходу, і раптом вона з незворушним обличчям почала беззвучно падати навзнак.
