Результати пошуку слова: Дитя
Люко Дашвар – Мати все
збрехала Ліда, придушуючи всередині моторошний дитячий страх. … Стояло посеред вітальні, чекало — постійного місця, теплого дитячого тільця. … Після десятої Ліда точно не повернеться… Тоді можна і тут… Перед світанком п'яний Олег здивовано подивився на недопалок у своїй руці, перевів погляд на дитяче ліжечко і запропонував: —
Володимир Набоков – Лоліта
Її ноги, її вабливi оживленi ноги, були не надто стуленi, та коли моя рука вiднайшла те, чого шукала, вираз якоїсь русалкової мрiйливостi – чи то бiль, чи то насолода – з'явився на її дитячому обличчi. … Це було те ж саме дитя – тi ж тонкi, медового вiдтiнку, плечi, шовковиста, гнучка, оголена спина, така ж русява кучма.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Співучий колос дитячими ручками горнеться до неї, пазухи шукає, пахучою росою обдає босі ноги… «Невже це все буде?» Раптом здригнулась молодиця: неначе на шматку чорної хмари побачила свої покалічені молоді літа… Висхлий степ. … І падають вони на жовті дитячі личка, на тринадцятий загорьований сніп.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди
А хто змалював наших босоногих мадонн із сапкою в руках чи серпом на плечі та дитям біля персів, що знали не шовки, а лише нерівне, шорстке полотно? … І хтось же повинен прийти звідти, сказати несказане, розбудити те, що вже, немов дитя, полохливо ворушилося під серцем. … Магазанику треба було тільки одне дитя.