Результати пошуку слова: Дніпро

Всі землі понад великими річками — Дніпром, Бугом, Дністром та Сяном — з давніх-давен залюднювали східнослов’янські племена. Нарешті в XI столітті половці витиснули Русь із степів на північ, опанували Дніпром од лиману до Орелі, захопили устя Дністра й Бугу й, таким чином, перетнули руські шляхи до Чорного моря й Цар-городу.

Ніби уві сні пам’ятав Микула похорон князя, лодію з тілом Святослава, яку обіймав вогонь, дим над островом і дніпровими водами, воїв, що стояли серед холодних пісків, а там – темна ніч в очах, скуті руки й ноги, смерть… – він глибоко вдихав дніпрове повітря, впивався пахощами квітів і трав.

Минулого літа в риболовецькій артілі десь у дніпровських плавнях важкі неводи тягав. Вернувся, і Дніпром від нього війнуло, куренями, димом багать вечірніх. Стародавній Боспор, Ольвія, степові скіфи та половці, запорозька Хортиця поруч якої нині піднявся Дніпрогес, — Студбат у цей час був уже за Дніпром.

дніпро́ви́й – прикметник відмінок однина множина чол.

дніпро́во-хви́льський – прикметник відмінок однина множина чол.

дніпро́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

дніпровсько-орі́льський – прикметник відмінок однина множина чол.

ка́м’янсько-дніпро́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

дніпрово́дський – прикметник відмінок однина множина чол.