Результати пошуку слова: Дніпрові

Нелегко, мабуть, було козакам уперше перетнути бурхливі пороги, де і в наші часи нерідко розбиваються човни на тріски, та козаки подолали той небезпечний шлях, і звідтоді Дніпрові пороги та козаки стали рідними братами на кілька віків, і все тодішнє козацьке життя снувалося біля порогів.

Дні тягнулись довгі, сірі і вогкі, схожі на вимочені в ручаях коноплі, які знавісніла від горя Мокоша намотує на дніпрові пагорби, як на велетенське мотовило. на пориті печерами, як кровоносними судинами, високі дніпрові береги.

І море ревнуло Босфорову мову, У Лиман погнало, а Лиман Дніпрові Тую тугу-мову на хвилі подав. Ще й не говорила, Мене мати ще сповиту На руках носила, Як їхала Катерина В Канів по Дніпрові. І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата – Та до неї, ухопили Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали.

Кривавого Меча на Віслі знають; Ревуть про нього Дніпрові пороги… І лев сей лютий, сей дракон крилатий Найкращим ділом в пишнім Цареграді Вважав собі джавурку проводжати В будинок, що втонув у вертограді, В так названі тепер Царицині Палати.

щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву! Ось нехай лиш господь нам допоможе зложити докупи обидва береги Дніпрові, тоді ми позаводимо усюди правнії суди, школи, академії, друкарні, піднімемо Вкраїну вгору і возвеселим душі тих великих київських Ярославів і Мономахів.

Майор Підсікайло подивився в той бік, де під осінніми вітрами нуртували дніпрові хвилі, й грізно нахмурився. На високій дніпровій кручі біліли руїни.