Результати пошуку слова: До останку
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
В його на делікатному виду зайнявсь рум'янець, як він, провівши очима всіх до останку, вертався в світлицю серед сусідів священиків, котрі очевидячки спочували до його й були прихильніші до його, ніж до братів. … – Та де там тік,– я сам згорю до останку! … Титареву хату розвалили до останку, розкидали деревню й попалили.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Чекала до останку, зберігаючи якусь непогасиму іскру… Цього ж дня їх перевели в інше «мешкання» – … Бився до останку. … Від тіла тут вимагалося лише одного: якщо й умерти, то не лежачи, а в боротьбі, у змаганні – живучи й пломеніючи до останку. … Але хтось другий понуро цитькнув і, зітхнувши, вирішив іти, йти, йти… До останку.