Результати пошуку слова: До півночі

до пі́вночі – прислiвник незмінювана словникова одиниця

її приємна пишнотіла краса була така цікава, що я вирішив продовжити своє підглядання до півночі. Від ранку до півночі я сидів при комп’ютерах і, мов ошалілий, працював над своїм проектом. Часто до півночі. Коли опівночі я приїхав додому, Джуліана чекала на мене у вітальні внизу.

До півночі лишалося сорок три хвилини. Адже до півночі лишається тільки тридцять чотири хвилини. Та якщо з тієї чи іншої причини радіозв’язок з нами урветься, тоді рівно о двадцять третій годині п’ятдесят п’ять хвилин, за п’ять хвилин до півночі, ви всі тікаєте звідти. Дві хвилини до півночі.

Опівночі без ніяких перешкод доїхали вони до мосту на річці Случі і, переїхавши його, опинилися у Константинові. Вона помилилася, та не зовсім: Лейба ткнув у руку клаптик папірця, де його рукою було написано: «Сьогодня опівночі у садочку». Так наблизився він до Лисої гори, що високо піднімалася на півночі од Львова.

Тільки що сформовані українські військові частини, про які ми згадували, вже мали ясне завдання ставати до бою проти Півночі, звідки нависала небезпека червоної агресії. Майже одночасно, як українські частини захопили Харків, з півночі ввійшла до нього німецька дивізія, що просувалась з боку міста Суми.

Алькир, котрий їм призначили на житло був трохи тьманий, бо лише з одним вікном зверненим до півночі.

Море було гладеньке, тільки з півночі, як і вчора, котилася довга хвиля. Якщо наближатися до острівця з півночі, то видно, як у море випинається дивна скеля, дуже схожа на перев’язаний тюк бавовни. З півночі постійно дув лагідний вітер, цілу добу ми мали денне світло, море було спокійне й чисте від криги.

Нам наказано затримати їх лише до півночі, а тоді подамося на Тимошівську.

Проте ще задовго до півночі балачка згасла. До готелю він повернувся аж десь після півночі й, побачивши, що там ще відчинено – в барі сам* пиячила компанія багатих гультяїв, –

давньогрецький “батько історії” Геродот знав енетів ще на півночі Адріатики [І, 196], а його сучасник Софокл (496–406 рр. Отрощенко); натомість слов’ян й інших “індоєвропейців” підштовхують шукати свою прабатьківщину в снігах Далекої Півночі (Н.