Результати пошуку слова: До смаку

Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ

Posted on by / 0 Comment

Дід його ходив походом у глиб Туреччини і добував Варну. … Пан Януш запрошував до себе шляхтичів з усієї околиці й уряжав бенкети. … Рубайте їх всіх до одного! … Даремне Галина з плачем благала його не мордувати людей, він смакував ті муки і погрожував ще посадити всіх на палі.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

В усьому що не є: і в освіті, і в поводженні, і в смаку, і в політиці, так що не встигнеш придивитися до чогось, глянь – уже знову нове. … Батенько ж, знай, обходять гостей, просячи їх про наливки, котрих різного кольору, смаку, сорту й роду в достатку розносилося.

БЕДЗИК Юрій Дмитрович – Великий день інків – Пригоди. Фантастика

Posted on by / 0 Comment

Юрій Бедзик ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ ІНКІВ ПРОЛОГ Хистка, примарна тінь перебігає через галявину і піднімається сходами на терасу дому. … – Слухайте, люди честі й доброї волі. … Хто смакуватиме цукор з американських плантацій в Гаїті і Гватемалі?

Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я

Posted on by / 0 Comment

Володимир Кучмук Програмування на мові ДОВІР’Я ——— … — Учора до нас надійшла досить дивна, я би сказав, несподівана, пропозиція, — … — Та навіщо такий досвід нам потрібен? … Коментатори усіх мастей та рангів з трагічними виразами на обличчі, з надривом в голосі, зі сльозою на кінчику пера щосили смакували надзвичатинку.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Вона мов цариця лагодилася до сну на своїм м’ягкім пурпуровім ложі. … Він більшу часть дороги йшов попри вози, хоч з нього сміялися, що й так скорше не буде на місці. … І ще ніколи не смакували йому ніякі потрави так пишно, як той скромний харч, який їв з любкою раненьким ранком на березі моря на сходах мармурових.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Чую, добродій Маріян мав раз казати, що йому з нічиїх рук не смакує так чай, як з рук панни Обринської! … Те, що любила «некорисно» чи радше нещасливо, в моїх очах чи не підносило її й було мені доказом її оригінального й самостійного смаку.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Яму викопали за двадцять кроків на схід од старезного дуба, і тепер біля неї тихо світилася в темряві домовина – недавно стругана соснова дошка ще пахла живицею. … Зараз тут усіх прикандичать, попередив його Ходя, смакуючи рідною мовою.