Skip to content Попервах, маючи все-таки деякий життєвий досвiд, я, побачивши ленiнградку iз шлангом в руках, зразу вдарив швиденько на той бiк вулицi, незважаючи навiть на те, що не було напису: "Переходити тут!" Дома, коли тебе обiллють замiсть тротуару, то ти знаєш, де сушитися, а в гостях незручно мокрою куркою ходити. Випливай скоріше, Поспівай хутчіше До нашої ради, А ми тебе, брате, Любо привітаєм, Пісні заспіваєм, заспівали зорі. …
– почала Вечірня Зоря, схилившись до нього на плече головкою.- Всі очі продивилася, тебе виглядаючи, попалила серце слізоньками, тебе дожидаючи! се тебе, довічний світе, стрічаючи, вітає земля… Геть собі все темне та зле, цур тобі, лихе та недобре! …
Зата занехаяло твоїх базталанних дітей: несуть вони, босі й голі, свою голодну волю на чужу чужину, проклинаючи тебе, як ту лиху мачуху, що, лицяючись до чужих, забула про рідних дітей. Вона вас любила, рожевії квіти, І про вашу долю любила співать. …
Світ широкий, воля – Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі. …
добре, діти! …
Де тебе шукать? …
Дасть він мені срібло-злото, Дасть він мені славу; Одягну тебе, обую, Посажу, як паву, – …
Хіба краща є за тебе?» « …
А як тебе Зовуть? 