КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Іван сидів і слухав, забувши зовсім, що має доглядати корови. … – щипав її Іван і пускавсь доганяти, аж поки потомлені, але загріті, не падали на траву. … Ци сокотить тебе Єазда?” Радісно блеяли вівці, веселим риком обзивались корови – Єазда доглядає їх добре, сумлінно, поїть, годує і навіть нині вичесав шерсть.