Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
Наприкінці Марті подякувано за «ласкаву послугу», як висловилась Ліна, і дівчина пішла обідати в брудненьку домашню їдальню, де годували дешево й несмачно. … — По обіді я завжди дома. … На дванадцяту вже дома. … — І я, признатися, не сподівався застати вас дома. … Але щиро сказати, я певен був, що не застану вас дома.