СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка
На землі рядами стояли фантастичні ідоли, птахи та звірі, витесані з чорного, твердого, як сталь, дерева; в повітрі вчувалися пахощі меду; гули бджоли; іграшки та посуд із пропаленої глини дзвеніли від дотику, як порцеляна. … Вітерець ворушив під ногами чорне ламке листя, змертвіле від дотику рожевого туману.