Skip to content Отава, тоді ще доцент, показував їм Софію, вони кивали головами: «Так, так, о так, це справді…» Кивали головами й на Хрещатику, слухаючи про руїни і відбудову, коли ми були голі й босі, голодні й холодні, а все ж таки відновили цю вулицю в пишноті й закоханості. 