МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
– Вік не дозволяє, та обставини змусили… Дружину поховав, дочку заміж віддав. … – Родина… Родинонька моя… Були в мене три сини і дві дочки… Були невістки, зяті, онуки… Повна хата людей була… А тепер одним-одна зосталася… Як палець… Мов богом проклята… Нікого нема! … А поки дочекаємося зв'язку, буде пізно!