Skip to content Вони проходили перед Шахаєм, як жорстока пам’ятка, як пересторога, як нагадування про панську вiроломнiсть, царську розправу, про опоганення хлiба-солi дружнього столу, вони проходили з вирваними нiздрями, з клеймами на лобi, несучи в руках свої голови, напханi гречаною половою, вони пропливали, несучи свої ноги, поклавши… …я вирішив, що аби ми краще усвідомили, як недовго спілкуємося з багатьма нашими ближніми, то дужче прагнули б добро їм зробити – так би мовити, всміхнутися до них по-дружньому, розлучаючись (бо, порівняно з вічністю, найдовше спілкування на землі – це лише слово й погляд, що ними обмінюються, зустрічаючись, подорожні), і довести приязним… 