Результати пошуку слова: Дряп

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Тут і там шелесне блискавичне дряпання, може, вивірки якої або полохливої птахи… Ми стаємо, оглядаємося й слухаємо. … правда, не займало це ані крихти, бо ти, взагалі, нині не в гуморі й дряпала б кожного, а мене найбільше, хоч я сьогодні нікого не питаю, чи він «щасливий».

Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр

Posted on by / 0 Comment

Ранки на тілі пороз'ятрувалися від бруду та подражнень і треба було залізної волі, щоби не дряпати собі до крови шкіру, босі ноги гостро відчували вохкий холод залізо-бетонової підлоги. … В одному місці дряпають землю над стайнею.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Леся звела Сергієві пальці, спрямувала перо, він інстинктивно дряпнув: «Серг…» … Ішли якимись ледь помітними стежечками, переходили провалля, на дні яких стояла непорушна зеленава пітьма, дряпались об сухе смеріччя, а кінця лісу не було.

ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Дві Вежі – Володар Перснів-2

Posted on by / 0 Comment

Хребти стали тепер перед ними на повний зріст, дряпаючи вершинами низьке похмуре небо. … Шелоба затрусила передніми лапами, відповзла на крок, потім, не витримавши, відвернулася і, дряпаючи пазурами каміння, позадкувала до печери.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

А в мене раптом десь узялася така сила… Я кусалася, відбивалася руками й ногами, дряпалася так, що на їхніх фізіономіях зоставалися криваві смуги. … Вона обережно ступала поміж кущами (азалія буває така дряпуча, що може вхопити за литку), а він, твердоголовий, не знав, як повестися, аби не злякати її у смерть, –