НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем Posted on by / 0 Comment його превосходительство вас ждуть!» Губернатор вибігає до мене, дрібненько ступаючи, хапає мене за руку обома руками.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Люба крутила головою та пускала очі під лоб або зиркала ними скоса на Елпідифора й при його незначних жартах сміялась веселенько, дрібненько, але роблено, неначе сипала срібним горошком та перлами по склі.
Володимир Кучмук – Програмування на мові ДОВІР’Я Posted on by / 0 Comment Нападаючий явно нервував: пістолет дрібненько трусився в його руках.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment …Музика ріже-тне; п’яні чоловіки трохи на головах не ходять, та вибивають гоцака коло молодиць; а ті й собі – дивляться-дивляться, то це одну й візьме нетерпляча – і пішла дрібненько бічком, бічком, немов пливе по воді; а яка з п’яніших схопиться за запаску, підніме її трохи та – гай-гай по хаті, як шуліка за курчатами… Сміх, регіт, крик…
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Вороже каное видавалося дрібненькою цяткою на поверхні моря, а коли вояки час від часу вигукували, то ті вигуки ледь-ледь долинали до нас з ранковим вітерцем.
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ… Posted on by / 0 Comment Коли вже були готові, облили водою, щоб скоріше остигли, і я одного хлібчика розрізав дрібненько, щоб дісталося всім.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment Взяла найбільший горнець, який лише був у неї в хаті і в якім на пущення варила завсіди капусту зі свининою, наповнила його дрібненькою, неначе ситом пересіяною землею, перемішала її з насінням і засівала на двох грядках на розсаду.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Коли бачок підсунувся до нього, Іщук заплямкав швидко – швидко, щелепа йому дрібненько затремтіла, і так само затремтіли руки, підставляючи миску, а очі дивилися в бачок і здавалося, що вони ось – ось випадуть в той бачок і закрутяться в нім під черпаком, як дві картоплини.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment З паші поверталася череда: в клубах сірої куряви дрібненько трюхали вівці, а за ними вже виступали поволі, повагом солідні круторогі корови.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Та й сам Токовий давно забув про свої «принципові позиції», він не корчив тепер із себе всемогутності пречистої, не грав навіть ролі демона-руйнівника, обмежувався роллю дрібненького чортика, але не забував про великі зиски.
