Результати пошуку слова: Дріб’язок

та раптом сива жебрачка, що синіми від холоду пальцями метушливо ховала в кишені дріб’язок на здобич, недобре зиркнула на Ліду: —  Він поскидає увесь цей дріб’язок до мішка, квіти в руки — і за маршрутом.

Але ця робота мало на що придалася: колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою… 3 хати виносили одежу, всілякий дріб’язок і складали все на купу.

Хай метушиться дріб’язок строкатий, міняє шерсть залежно від погоди… Поете, вмій шукати і чекати!