Дрізд

дрізд – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний дрізд дрозди́ родовий дрозда́ дрозді́в давальний дроздо́ві, дрозду́ дрозда́м знахідний дрозда́ дрозди́, дрозді́в орудний дроздо́м дрозда́ми місцевий на/у дроздо́ві, дрозді́ на/у дрозда́х кличний дро́зде дрозди́

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

– “Стань біля сірого каменя, де стукає дрізд, – На сірому камені посеред трави сидів незвичайно великий дрізд, ледь не такий чорний, як вугілля, із темними цяточками на блідо-жовтих грудях. Дрізд ухопив дзьобом слимака і лускав ним об камінь. Бард сахнувся – але то був лишень старий дрізд.

Чикотень

чи́котень – іменник чоловічого роду, істота (дрізд) відмінок однина множина називний чи́котень чи́котні родовий чи́котня чи́котнів давальний чи́котневі, чи́котню чи́котням знахідний чи́котня чи́котні, чи́котнів…

СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські

Сова і Дрізд Тiльки забачили Сову пташки, як почали її наввипередки клювати. Зозуля та Дрізд Зозуля прилетiла до Чорного Дроздика. Соловей, Жайворонок та Дрізд Серед широкого степу стояв сад – пристанище солов’їв та дроздiв.

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

"Груздяк, або дрізд чорний турецький, залишиться так само в чеському перекладі груздяком, як дрізд сірий залишиться сірим дроздом". – Дрізд повинен називатися ялівник, або ялівка, пане шефе, – 1 Дрізд (лат.).

ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО

Дрізд схвально кивав: – – Що ми бачили, ой, що ми бачили,- захлинаючись, співав молодий Дрізд, котрий вперше літав за море.- Які там незвичайні дерева і квіти. – Не слухай цього балакайла, Марічко,- втручався в розмову Дрізд-бувалець.- Не слухай.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Двійко зеленавих метеликів пролинуло повз них; на сливі, що росла край садка, заспівав дрізд. Двійко зеленавих метеликів пролинуло повз них; на сливі, що росла край садка, заспівав дрізд.