Skip to content – Ну й дурний, – …
– Дурний ти, – …
Дурний купець: боявся, щоб не наштрикнутися на меча, коли спускатиметься, та віддав його мені. …
– Дурний! …
– Дурний єси, князю! …
Скажімо, був такий імператор Маврикій, досить дурний, обмежений, скупий, але чадолюбивий. …
Дурний був князь та позичив розуму в Бурмаки! Ану спробуй не з'їсти всього, що поклали тобі на тарілку, то матінка, опріч того, що стануть тебе сварити, а під лиху годину й ложкою ляснуть по лобі: «їж, дурний, не мудруй» – …
Батенько, тупнувши ногою, гримнув на нього: «От дурний дяк, мудрує через свою погану дочку! Я йому й відповідаю: «Я дурний, бо не вчився писати, але, дозволь сказати: музика – це одне, а повінь – зовсім інше». …
– Сам ти дурний, – …
Дурний той, хто, бувши на Кіпрі, не скуштував кіпрського вина, а пив тірське пиво. …
– Ти дурний, як пес, що гавкає крізь сон… – …
– А ти дурний крамар! А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм в рщомазам. …
Ото дурний! …
Єй-богу, Овеча натура; Дурний шию підставляє І не знає за що! …
І жду її, і виглядаю, Дурний свій розум проклинаю, Що дався дурням одурить, В калюжі волю утопить. …
А сам нічого Дурний не вдіє чоловік!