НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки Posted on by / 0 Comment Щось радiсно забулькотiло, загуло й засвистiло у мене всерединi – так гуде й свистить, закипаючи, самовар… Ще трохи – i в мене з носа пiде пара вiд бурхливої радостi… Я глянув на Яву – такого радiсно-дурного обличчя я ще не бачив нiколи.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment І якщо Лівобережжя, возз'єднане з Росією, вистояло, вижлло у вирі лихоліття, то Правобережжя геть витовкли кримчаки, шляхта, яничари та свої ж таки дурноверхі гетьманята… А Петро Дорошенко! … – Ти того… знаєш-маєш… хлопче, не підведеш нас часом під дурного хату?
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький Posted on by / 0 Comment «Щось буде, щось трапиться в Лубнах дуже страшне: не дурно ж Супрун навів якихсь заздрінних гостей із страшними гострими очима, такими самими, як і в Єремії. … Не дурно ж Супрун так довго десь волочивсь, десь блукав в Київщині, в Каневі, в Черкасах».
Ольга Кобилянська – Через кладку Posted on by / 0 Comment тратить дурно літа. … — Не дурно й Нретор задивлявся з замилуванням на нього.
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході Posted on by / 0 Comment – Я бачу, що до цієї дурної звірини можна підкрастися на п’ять кроків і вона нічого не помітить. … Проте Асоваум угадав його намір і не хотів дурно важити своїм життям.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися Posted on by / 0 Comment Не змагайтесь дурно, дівчата: чи рівня ж таки вам пишний князь!
Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка Posted on by / 0 Comment Пожалься над дурною попадею: Вона зробила діло в нас велике З Марусею вродливою своєю. … І нема між вами правди Ані щастя-долі, Опріч п’янства, да гультяйства, Та дурної волі.
ЩЕРБАНЕНКО Джорджо – Шість днів на роздуми Posted on by / 0 Comment Для чоловіка, дурною там чи мудрого, злого чи доброго, багатого чи бідного, два і два завжди чотири.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment містить у собі прикмету чогось недорозвиненого, дурного й обмеженого. … Не дурно ж це ім’я вславлено в якійсь грецькій чи римській епопеї, яку він вивчав колись у гімназії і якої назву, як водилось, забув.
ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос Posted on by / 0 Comment А потім, від голови дурної, вирішили піти назад у школу без трусів. … Й мені зовсім не шкода, що його заріжуть на вівтарі, як дурного барана.
