Результати пошуку слова: Дух

Духівник

Posted on by / 0 Comment

духівни́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний духівни́к духівники́ родовий духівника́ духівникі́в давальний духівнико́ві, духівнику́ духівника́м знахідний духівника́ духівникі́в орудний духівнико́м духівника́ми місцевий на/у духівнико́ві, духівнику́ на/у духівника́х кличний духівнику́ духівники́

КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій

Posted on by / 0 Comment

Червоношкірі також шанують і поважають їх, гадаючи, що злий дух охочіше вселяється в здорову людину, а не в того, хто не може дати собі ради. … –  Ну, тоді можу запевнити, що з бідолашною Гетті злому духові нічого робити, бо вона таки справді «компас на нас», як я вже тобі сказав.

Духівниця

Posted on by / 0 Comment

духівни́ця – іменник жіночого роду (заповіт) відмінок однина множина називний духівни́ця духівни́ці родовий духівни́ці духівни́ць давальний духівни́ці духівни́цям знахідний духівни́цю духівни́ці орудний духівни́цею духівни́цями місцевий на/у духівни́ці на/у духівни́цях кличний духівни́це* духівни́ці* [арх.]

Духопелик

Posted on by / 0 Comment

духопе́лик – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний духопе́лик духопе́лики родовий духопе́лика духопе́ликів давальний духопе́лику, духопе́ликові духопе́ликам знахідний духопе́лик духопе́лики орудний духопе́ликом духопе́ликами місцевий на/у духопе́лику на/у духопе́ликах кличний духопе́лику* духопе́лики* [розм.]

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

І пахне терпкою матіркою, що іще на корені, живою, повіває духом вогкої сорочки трудівника. … — Ех, не в пору… Припізнись на яку годину — і од них, проклятих, духу б не залишилось. … Тоді Сафрон розсердився, почервонів та як стукне кулаком по столі: «Щоб я твого клятого духу на своєму подвір’ї не чув, душа твоя тринадцята!» —