Результати пошуку слова: Душа
СКОВОРОДА Григорій Савич – Сад божественних пісень
Душа моя процвiл, радостi менi дала. … Душа його – Божий град, душа його – Божий сад. … Бо душа моя верба, ти для неї, як вода, Буду жить на тiй водi, втiш мене у цiй бiдi. … Терно хвороби нутро шматує, Душа сумує, до смертi сумує. … Хоч всю землю завоюй, над усім хоч зацарюй, Що тo6i те помагає, Коли вся душа ридає?
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Поки що була вона тепер одинокою охороною нещасливої, доки не змилосердиться над нею яка людська душа. … Не міг віднайти, дарма що в нім душа дрижала. … кричала з болю душа, ридало серце батькове, і знов сльози залляли його вид. … Попри те й душа її чиста, біла, мов голуб, і нічогісінько злого не знає.
Гнат Хоткевич – Довбуш
Тоді душа її переповнялася вдячністю. … те все бродило десь у заляканих душах сільських попиків, тільки не у кожного ставало духу сказати про те не лише на соборчику — Бо–оже спаси! … Як небо, як звізди на небі… І ліси безконечні, несходимі, густі й давучі, що налягають, як пісок, і душать, роздавлюють.
Олекса Кобець – Записки полоненого
Людська бо душа прагне Бога. … – Ох, і їсти ж, братіку, аж душа болить… … Бо та проклята "хабуру" робить із нас усіх, з людей із душами й серцями, звірів бездушних, звірів без серця… … (Росіянин?) Неначе він не бачить, собача його душа, що я справді "орош…& … а інженерова Дітріхсова душа – проти страждань, –
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда
Бо, розхитавшись, бризнув в воду, Нирнув – і, не спитавши броду, Наввиринки пішла душа. … Душа товкала душу в боки І скреготали, мов сороки; Той пхавсь, той сунувсь, инчий ліз; Всі м’ялися, перебирались, Кричали, спорили і рвались, І всяк хотів, його щоб віз. … Я всіх поставлю вверх ногами, Не подарую вас душами, А більш Енею докажу.