Результати пошуку слова: Душею
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Дійшовши до філософії, юний Найда покинув академію і втік на Січ, де всією душею захопився військовими подвигами. … — Зрю душею, — … хто може служити господеві милосердному в світі — нехай трудиться в ньому; але в життєвій боротьбі знесилюються не лише старі; і хто знесилів, нехай послужить богові хоч своєю вбитою душею…
Біблія – Старий заповіт
І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. … 4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати. … 10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
І болів душею. … Відокремився душею від тіла і покинув його на нарах – нехай лежить тут. … Обернути її в ганебну моральну руїну, розчавити й знищити те, що називається людською душею… А тоді вже викинути її на фізичний смітник. … це замах на його віру в те, що найбільше цінив усе своє життя і за що тримався душею, як за рятівниче коло.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Коротко, рішуче, з душею. … раділа всією душею. … Тільки не лінуйся, тільки працюй душею для народу, а не думай про своє малесеньке, як горобиний ніс, мізерне щастячко… Нелегко нам, дуже нелегко. … — німіючи, запитав очима, всією душею. … — З радою душею, коли б наш Карий на загинув… Хай Григорій багатіших пошукає.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
Над душею, що тільки-но прийшла на світ, сиділа душа, призначена на розп’яття. … І не треба б уже було ні над чим тліти душею. … – аж скинувся він усією душею. … Марив юнацькою душею, шугаючи нею десь поза межі можливого… Так само тихо, мовчки лежав і Максим. … Костик хрускав пальцями й метався душею в розпачі – «
Ольга Кобилянська – Земля
Він був пияк, був вправді марнотратець, він записався Мендлеві на Гоппляцу з душею й тілом, узлостившись, підносив кілька разів і руку на неї, але коли сватав її, мав гроші і поле і не крав чуже добро, як удовин син, ставши двірником, та не сидів по криміналах, як той! … Мала його в кожній хвилині дня перед душею.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Всею душею, всім тілом ридала. … Тому нехай Мавра іде з богом в ліс над яр, як бажає, заживає там, як хоче, а мало-помалу відвикне й дитина від неї, звернеться, пригорнеться всією душею до одної своєї матері, як і повинно бути, чого вона в душі вже давно вижидає. … Іде задумана, смутна і має Гриця перед душею.