Skip to content Зглянься на немічну душу мою і моли Сина свого й Бога нашого, щоб простив мені, що вчинив я лихого, єдина благословенна. …
^1-2 Господи, як намножилося напасників моїх, многі постають на мене, ^3 многі кажуть душі моїй: “Нема спасіння йому в Бозі його” ^4 Ти ж, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою. Я чую хвилинами свою душевну самоту, мов щось живе. …
Не голосна, як, може, ви собі те уявляєте, а спокійна, така, що мов шовком розпливається по душі — і губиться мріями. …
Вже стає, напр., перед душею… вона, хоч ніби без претензій. …
— питає якийсь внутрішній голос в мені, мов зі споду душі, але я заперечую тому. Ну, розуміється, шляхетна душа гумового фабриканта не випустить такої чудесної нагоди, щоб потішити свою амбіцію, — …
Ага, біржова душа не витримала, розхристалась, дає волю собі, тішиться, губу зако-иилює, громом гримить. …
Але душа померла, і помирає покоління. …
— Ну, кажіть далі, кажіть, моя дитино, все, що є в вашій бідній душі. До лодій часто приходили ремісники з передграддя, ниці люди з Подолу, той ніс воям хлібину, той – корчагу молока, розпитували, як вої боролись з ромеями в далекій Болгарії, згадували мертвих, поминали їх душі. …
А там брали свої убогі пожитки, мечі й щити, розтікались в усі боки до своїх домівок, і гіркі почуття огортали їхні душі. і все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього… Гарно тобі, любо, весело! …
Душно йому, млосно, пече попід боками, а в віччю – вона та й вона. …
Коли б хто заглянув тоді в її душу, – …
Оришка справді душі не чула в Чіпці: так його любила й жалувала! 