Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Так от від приспівки з «гривеником на трьох» перекидався місток відразу в сороковий рік, коли троє, тепер уже дорослих дядьків, а не хлопців з Глиняної гірки (треба зауважити, що вони завжди й уперто поверталися на свою Глиняну гірку, і зовні в них тепер нічого не змінилося в їхній дислокації…
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Скільки чула що змалку родинних переказів про поневіряння людей свого краю, ігро шифкарти оті, про агентів обманників, що правили кудись у скотячих невольничих кораблях твоїх тіток та дядьків, “людей у кожухах”…
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment Приходили до нього двоє якихось дядьків глибоко провінційного розливу.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Таке враження, що зараз не семидесяті роки двадцятого століття, а середина дуже середніх віків, і що це не Київ, а яка-небудь Венеція, де коханки труять коханців, племінниці – дядьків, а доньки – тата з мамою.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Степура перший окликнув її, інакше вона могла б так і пробігти, не розгледівши його серед дядьків зарослих, і сам він був зарослий, у бороді — теж як дядько.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця Posted on by / 0 Comment На перекури вони завжди завалювали чомусь утрьох – двоє дядьків і ця тьола.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment Про братів її, та отця, та дядьків, та матір, та пресвітерів, та…
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment І чи не на ознаменування цього їм і видано погони?… Крім військових, колону доганяли й переганяли ще юрби цивільних – чоловіків і хлопців з торбами, жінок і бабусь із дітками, вигнаних у білий світ, чи то пак «евакуйованих», якихось дядьків на санях і на возах – теж із дітьми і з стариками.
ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Ще донедавна тут, на Уманщині, трусив комуну, як грушу, отаман Дерещук, до речі, ваш колега, моя ясна пані, колишній народний учитель, котрий замість діток пішов виховувати дорослих червоних дядьків.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Потім Степка бачила солдатів з автоматами, дядьків у широких полотняних сорочках… Довгий коридор привів її у величезний зал.
