Результати пошуку слова: Дібров
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа
Сохнуть наші яри, висихає наша вода, горять од сонця наші гори, гадиною висисає останню силу нашої землі наш ворог, без сліду їдять панські сахарні нашу благодать, наші «зелені діброви», наші «темні луги», що так любо виспівано їх у піснях. … А дітей шкода, їх мати й тепер десь ганяє по діброві та по луках на коні з своїм коханцем.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
І бігли, котилися луни по луках та по дібровах. … Легенький нічний вітерець, прокравшись в понурий чотирикутник жаских блоків десь із степів, десь з просторів, від домів і садиб, від матерів і сестер, від дібров і гаїв, тихенько шелестів у верховіттях цих самотніх дерев, одтятих од світу і теж замкнених до в’язниці.