БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Понурий і глибокий, він починає пісню, ніби віддираючи стьожку від серця: “Та забіліли сніжки… Забіліли білі… Ще й дібровонька…” Кінчаючи рядок, мелодія завмирає, губиться в грохоті коліс, ось-ось загубиться. … Тоді другий голос, як побратим, враз підхоплює її, міцно, дерзко: “Ще й дібровонька!…”
ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment З ночі діброву наповнили роси, З голого віття розвинуться коси, А соловейко, як зорі розквітнуть.
ШЕКЛІ Роберт – Злочинна цивілізація Posted on by / 0 Comment Сонце закочувалося за обрій, і в сутінках діброви повіяло прохолодою.
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Посадив його в темній шляхетській діброві дід Ничипора Федоровича — Карпо Сокира, “голштинець”, що повернувся додому з Петербурґу після смерти імператора Петра III-го не так, як інші “голштинці” —
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада Posted on by / 0 Comment Вже справді так було як співають: Ішла дівчина через бір, А на їй сукня в вісім піл Як стала сукня сіяти, Стала діброва палати..
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment Обіймали його з трьох боків старезні діброви й молоді сосняки, а з четвертого- зеленіли на староводді дикими травами довгасті острови й острівці, прикрашені дуплистими вербами й густими лозами.
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій Posted on by / 0 Comment І діброва прощально шумить листям перед зимовим сном.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment Із гори, з гори, з темненького лісу Татаре їдуть, волиночку везуть… У волиночки коса Золотоволоса — Щирий бір освітила, Зелену діброву і чорну дорогу… В такім самім положенню, як оспівана в народній пісні волинянка, була й галичанка Настуня.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Гомін, гомін по діброві».
