Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
— Трохи незручно, правда, перед дідом, — … Дівчата, он дідова кобильчина вже виринає з глибини століть… Дід Лука сидить у передку водовозки, кобила своїм задом майже зовсім закриває його, тільки солом’яний дідів бриль видніє із-за кобили, як знак того, що дід є. … — аж у вічі заглядає дідові Таня, вмостившись у старого в ногах.