Skip to content Порай мені ще раз, де дітись з журбою? …
Я не одинокий, я не сирота – Єсть у мене діти, та де їх подіти? …
Поки сонце встане, спочивайте, діти, А я поміркую, ватажка де взять. …
Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? …
Там найдеться душа щира, Не дасть погибати, А тут… а тут… Тяжко, діти! І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають. …
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них, 3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! …
25 А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Але маєте, куме, діти, то може і їм із вашої науки дістанеться, а у мене Бог дітей не дав, ні від першої, ні від другої жінки… …
Дав Бог діти, то дасть і на діти… …
Кажу вам, куме, що більше не можу дати, бо у мене ще суть діти і я маю супроти них обовязки і не можу їх кривдити… М'яса ранками не давали задля здоров'я, і хоч ми з жадобою кидалися до олив'яного тареля, в котрому була наша їжа, і швидко уминали все, проте няньки підливали нам знову й силували, часто з штовханами, щоб ми ще їли, бо, казали вони, матінка будуть їх карати, коли діти мало поїли з приготованого.