Спосудитися Posted on by / 0 Comment спосу́дитися – дієслово доконаного виду (пощастити) Інфінітив спосу́дитися, спосу́дитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа спосу́диться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Розвиднитися Posted on by / 0 Comment розви́днитися1 – дієслово доконаного виду (світати) Інфінітив розви́днитися, розви́днитись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа розви́дниться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Осмеркнути Posted on by / 0 Comment осме́ркнути – дієслово доконаного виду (посутеніти, стемніти) Інфінітив осме́ркнути однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа осме́ркне МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Обутритися Posted on by / 0 Comment обу́тритися – дієслово доконаного виду (розвиднітися) Інфінітив обу́тритися, обу́тритись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа обу́триться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Навкучитися Posted on by / 0 Comment навку́читися – дієслово доконаного виду (набриднути) Інфінітив навку́читися, навку́читись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа навку́читься МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Зумітися Posted on by / 0 Comment зумі́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив зумі́тися, зумі́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа зумі́ється МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Заблагословитися Posted on by / 0 Comment заблагослови́тися – дієслово доконаного виду (розвиднітися) Інфінітив заблагослови́тися, заблагослови́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа заблагослови́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Забандюритися Posted on by / 0 Comment забандю́ритися – дієслово доконаного виду (захотітися) Інфінітив забандю́ритися, забандю́ритись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа забандю́риться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Довестися Posted on by / 0 Comment довести́ся – дієслово доконаного виду Інфінітив довести́ся, довести́сь однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа доведе́ться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Відлюбитися Posted on by / 0 Comment відлюби́тися – дієслово доконаного виду Інфінітив відлюби́тися, відлюби́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа відлю́биться МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
