– Егеж, принаймні кількасот набереться,- сказав Карлсон. – Егеж, справді спить собі й спить,- озвався чоловічий голос. – Егеж, якби ти не трапив на Рулле й на мене, тобі справді довелося б скрутно. – Егеж,- сказала мама і обняла його ще раз. – Егеж, люблю,- відповів Малий.
– Егеж, це тобі так здається! – Егеж, я захворів,- насилу вимовив дядько Юліус.- Напевне захворів. – Егеж, саме на це й треба шпигунського хропіння,- пояснив Карлсон. Егеж, пудинг добрий, але я знаю щось удвічі добріше. Ну, а моїм можеш більше не журитися, бо я наміряюся забрати його з собою у Вестергетланд, егеж.
– Егеж. – Егеж. – Егеж,- погодився Форд Префект,- темно. – Егеж. Егеж! Егей, а що це за штука, яка наближається до мене так швидко? – Егеж,-кивнув Зафод,-ходімо, я вам дещо покажу. – Егеж. Про його вражаючий штучний інтелект складали легенди. – Егеж, непогано було б,- відгукнувся Артур, –
суха ложка рот дере – егеж, оце воно, – Схiдний фаталiзм, егеж, – Егеж, exactly – чи, коли хто волiє, “вот iмєнно”. показував їй, у перших тижнях спiв-життя – нова країна, новий континент, тепер усе буде по-новому, з чистої сторiнки, егеж, –
Егеж, – Усе, як раніше, все забуто, егеж? – Що ж, Алексе, тепер попереду в нас приємний вечорок, егеж, хлопче? У-тю-тю, ви не хочете більше неприємностей, егеж, імпотенти?! – – Ми станемо друзями, егеж? – А-а, вітаміни, егеж? Отже, повернувся, егеж? – Здивований, егеж?
– Егеж, егеж, – – Егеж, не треба, – – Егеж, рано, дитино, – – Егеж, – – Еге, та тебе, гляди, й конем не здоженеш, – – Егеж, егеж, – – Егеж, бо в них така любов була, як у пiснях. – Егеж, – – Егеж, – – Егеж! – Егеж, егеж, бо що робити взимку?
Егеж, працювати в них було нелегко. – Краще задати кілька безглуздих запитань, ніж не одержати відповіді на одне розумне…” Егеж… Особливою тактовністю він, як видно, не відзначається. Егеж! Треба ще збагнути її, визначити її місце в природі… А ми не знаємо, що це за річ, егеж, не знаємо!
— Егеж. Егеж, безкрилий Ступач не народить крилатого, а приборкати когось — приборкає. — Егеж, у вашого лісника. Егеж, тривога, як їй тільки хотілося, ходила в ньому; отак ходить гостець по болючих костях. — Еге, так він і скаже, — — Егеж, егеж, — — Егеж, його спів схожий на пісню дрозда.
Тепер ти розумієш, чому це небезпечно, егеж? І ніяких проблем, егеж? – Егеж. – Егеж. – Егеж,- відповів Девід, сів на високий табурет і сперся ліктями на стойку. – Ти страшенно мила,- сказав Девід.- Одначе ти вплуталася в добрячу халепу, потрапивши того вечора в це кафе, егеж?