Результати пошуку слова: Еге-Ге

Досить бодай згадати, що ще 1914 року таке апокаліпсичне видовище описав у своєму романі “Визволений світ” Герберт Уеллс. … Гетевей неквапно попрямував до капітана. … – Егей! … –  Дядечко Сем, здається, знову був занадто самовпевнений, еге ж? 

Адже приємно, як хтось гукає: «Гей-гоп, Карлсоне!» – … Гей-гоп! … Гей-гоп, Малий! … – Гей-гоп, Карлсоне! … – Еге ж, принаймні кількасот набереться,- сказав Карлсон. … – Гей-гоп, Малий! … Гей, який розумний! … – Гей-гоп, Малий! … – Еге ж, і дуже небезпечно,- мовив Карлсон,- тому що легко можна дати сторчака.

Заснув аж геть по півночі, та, прокинувшись рано, пішов до своєї звичайної роботи, і знову перебирав у голові одну думку за другою. … — Гей, світла нам! … "Еге ж чи не орда? … — Еге ж. … — Еге ж, еге ж, я тобі забув сказати, що вони, лише на світ заносилося, поїхали в степ з тим самим, що й тебе посилаю.

В академії студенти через ці пружки жартували з Балабухи й говорили, що як він засміється, то в його по один бік рота набігають супіни, а по другий – герундії. … – Еге! … Еге? … Еге? … – Еге! … Еге? … – Еге! … – Еге! … – Та еге ж! … – Еге, не дістанете! … Еге, не влучите! … – Еге, дочко: добре, що ви сидите та тільки книжечки читаєте.

що віддаю городові-героєві любов свою. … Хай благословенна буде і хай росте любов ленінградців і ленінградок до свого героя-города. …  Ви – герой? … –  Еге! … –  Еге ж! … –  Еге ж: у петрівку – мерзлого. … –  Еге ж!

– Гей, Добрине, де єси бував? … I побiг геть вiд бортневого мiсця, в нетрi. … – Гей, ти, дворянко! … А ген далеко в останнiх промiннях теплого сонця нiжно голубiли гори. … Фракiя була околицею Константинополя й тягнулась тоненькою смужкою вiд Понту до Егейського моря.

За гетьмана Петра Дорошенка Чорнухи, де жило вже друге чи третє покоління новопоселенців, начисто було спалене татарами. … То були тяжкі для населення Гетьманщини часи. … – Але хто ж може взнати план, еге ж, саме план у земних і небесних просторових матеріалах, що приліпилися до вічної своєї симетрії, –

У своєму відкритому листі Анатолю Франсу з нагоди вісімдесятиліття Герберт Уеллс писав: “… … пише Герберт Уеллс. … – Їдьте до рогу, а там повернете на Гевлок-Кресчент. … – Цікава історія, еге? … – І відтоді ти щасливий, еге? … Дивно, еге ж?

– Еге, ти нажерся, то хай і я повеселюся, – … – Еге, таточку, і я чимало набрався лиха в світі. … Дали йому їсти й пити і справили нове вбрання, бо старе геть зносилося в мандрах. … – Гей, люди, а чиї це луки? … – Гей, люди, а чиє це жито? … – Еге! … – Еге!

– Ге-е-ей! … – Гризу граніт се-ге наук, в академії. … – Сестра родная, дай троячку на пропитаніє,- на Христину дивились посоловілі очі героя Сандомирського плацдарму. … – Еге, з погонами… То я по тебе прибіг,- випалює одним духом хлопчак. … – Еге ж. … – Еге, ще й артисткою хотіла стати, на кіностудію їздила!