Skip to content
Пантелеймон Олександрович Куліш Січові гості (Споминки старого діда) Еге, добродію! …
Ге! …
Знаєте, вся та Вкраїна, почавши од Дніпра, аж геть під Збараж, під Замостя, все те було колись козацьке. …
– Еге,- каже,- а ти, хлопку, ще не знаєш, що то за звіряки?
Ну, скажіть, люди добрі, чи народився десь на світ такий герой, щоб спокійно влежав під різками та ще й, “не борзяся”, читав четверту заповідь? …
Егеж, таки нема що казати, хороший! …
Еге, от що ще я мало була не забула: є тут, любі мої, недалеко від нашого села, на Трубайлі, хутір майора Ячного, —
