Ольга Кобилянська – Через кладку
— Ви ж чуєте: бо «син був так само безцеремонне строгий у грошових справах і не бавився в непотрібні дискусії і жалості, як і вона». … Заглибоко встромила ти жало шорсткої душі твоєї в мою грудь, заглибоке. … Однак, цілком як і тоді, коли дорога йому дівчина встромила жало в його душу, він і тепер наверх не добувся.