Результати пошуку слова: Жалувати

Жалування

Posted on by / 0 Comment

жа́лування 1 – іменник середнього роду (дія від: жалувати) відмінок однина множина називний жа́лування родовий жа́лування давальний жа́луванню знахідний жа́лування орудний жа́луванням місцевий на/у жа́луванні, жа́луванню кличний жа́лування* [розм.]

Малолітній – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Слухай, небоже, приходила сюди до мене Зося жалуватися на тебе, що ти її покинув, та за иншими бігаєш… … Ти пішла на мене жалуватися! … Ти небого такого довоюєшся, що відтак гірко будеш жалувати. … Перший раз вона стала Андрія жалувати, що так попавсь, але вона певно це відворожить, якраз цим зіллям, що собі принесла з Дубинич.

Четверта заповідь – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Траплялось таке, що коли слухняному мужикові справді вкрадено коні, він йшов жалуватись до свого конокрада, а цей або йому сказав, де суть заховані вкрадені коні, або сам йому приводив їх на другий — третий день. … В коршмі стали його мужики жалувати.