Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля Posted on by / 0 Comment І довго дивиться в одну точку з застиглою іронічною посмішкою, яка потрохи робиться блідою, жалісною, скорбною. … І як-тільки я хочу говорити, вона ніжно, жалісно говорить "не треба, не треба", гладить мою руку, пригортається до мене.
Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Обличчя чекіста жалісно скривилося. … Чекіст жалісно скривився.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment сказав знову вірменин жалісно й так само, як і перше, тремтячи. … – сказав маленький оперативник жалісно, коли вони дійшли до середини довжелезного коридора й зупинилися біля якихось дверей з трьохзначним числом номера над ними.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment — зітхав високий старець і, наглядівши пана або міщанина, що виходили з церкви, починав жалісно тягнути: —Подайте, милостивці, подайте нещасному старцеві, мученикові за віру православну, християнську. … — жалісно заволала якась жінка.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Він надів ті черевики та й біг у них, доганяючи… Максим нагло прокинувся від власного жахливо-жалісного схлипу, все ще стискаючи в руках малесенькі нові дитячі черевички. … – закінчив він несподівано з жалісною міною.
Тарас Григорович Шевченко – Княгиня Posted on by / 0 Comment Потім вона зареготалась, трохи згодом почала співати, та так жалісно заспівала, так страшно, що ми й з хати повтікали… Так вона промучилась аж до самого світу.
Борис Грінченко – Брат на брата Posted on by / 0 Comment Ще ніколи не було йому так сумно, так жалісно-болюче без їх…
УКРАЇНКА Леся – Кассандра Posted on by / 0 Comment Такий був молоденький і вродливий, так жалісно благав про милосердя… Ой, горе!
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне Posted on by / 0 Comment Спустіло зовсім дворище, у ньому тілько прикажчик зостався, та й той хваливсь, що в дворі небезпечно… Люди гомоніли, що кожної ночі якась біла тінь виходила з Федорової хати й прямувала до панського будинку, під барининими вікнами чогось жалісно вила і все неначе когось викликала.