Результати пошуку слова: Жартома
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
Отця Лісовського жартома звав той торговий люд «отцем свинопаственим». … Новий султан, не маючи звитяг, не мав і радощів, тож не роздавав наїдків своїм візирам, хоч Ібрагім жартома й підбивав його на це. … Уже й не рада була, що слідом за своїм безпутним і нещасним батьком звала себе жартома королівною.
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
дина, та й то відносна хиба цієї кімнати полягала в тому, що вона була завелика про одну особу, і той самий кооператор у день її входин жартома зауважив: — … жартома відповіла дівчина. … Тоді вона почала жартома зазирати йому в очі, які він одвертав, тулитись до нього обличчям, смикати за рукава, ластитись, пригортатись.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
«Прощай, мамо, не горюй, на прощання сина поцілуй», а їй, матері, аж мурашки пробігають по тілу від того, що ці випадково, наче жартома кинуті сином слова вже лунають над колоною крилатою піснею, могутнім прощальним криком юнацьких сердець. … каже тітка Хотина, зайшовши з-за спини і жартома обіймаючи діда товстою смаглявою рукою.