Результати пошуку слова: Жар
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Його батько хоч і мужик, і мужик сірий, репаний, але купив сто двадцять, чи що, десятин землі… І купить ще більше, бо має гроші, і з його хазяїн на всю губу; а це все не жарти… Та й, сказати по правді, нам і батько непотрібний, а потрібний його син, – … Тут на самоті вона стала знов веселою, жартовливою сільською молодицею.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
На цей жарт запорожця ближчі з цікавих, що товпилися навколо, засміялися, а парубок, гордо вирівнявшись, відповів: — … — Жартуєш, друже! … Але Дарина нічого не відповіла на ці жартівливі батькові слова; мовчки підійшла вона під благословення отця ігумена печорського й отця Мельхіседека й стала коло дверей, ждучи батька.
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Корона ж Землі не жарт? … її хвилює, коли він говорить їй на вухо непристойні слова, її кидає в такий солодкий жар, коли він коротенькими, швидкими поцілунками ходить їй по руці до самого ліктя. … Ти розумієш, що твій дикий, страшний жарт зайшов занадто далеко? … — Хто з нас, графе Елленбергу, жартує, це ще невідомо.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Не пробували втихомирити поета, заступитися за Отаву, власне, й не за нього, а за цілість свого товариства, яке ось так безглуздо, безпричинно розвалювалося тільки через те, що один з них раптом перестав розуміти жарти. … Якийсь немилий жарт. … Убив палицею якогось птаха, спік його на жару, як навчив колись Родим.