Результати пошуку слова: Жваво
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
Усе це він зробив плавко, жваво й зручно, неначе проворний молоденький гусарин-аристократ. … Розмова йшла голосно, весело, жваво. … Якась ніби мертвота, мертвота села й глушини, запанувала в світлиці, оповила стіни й вікна, оповила навкруги молодого жвавого панича й промикувалась помалу, потихеньку в його душу.
ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів
Вершники жваво загомоніли. … Вони жваво перемовлялись, але не підкорялися наказові. … – жваво відгукнувся Артем. … Скіф жваво відповів. … Роніс поважно вклонився чужинцям, щиро й дружньо привітався з Варканом, який зразу почав жваво розмовляти з ним. … Він говорив жваво, невимушено, як рівний з рівними.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель
жваво промовила Етель і, щиро дивлячись йому в очі, подала руку, невимушено й відверто, як це властиво жінкам її породи.- То ось він який! … – жваво підтвердила Етель і, всміхнувшися, кивнула своєю чарівною голівкою.- Ми годинами вивчали ваші плани, і я стільки про них з татом говорила, що й він дуже ними захопився.