КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися
Да чи знатиме женчик, яку благодать бере собі од господа милосердного? … Поклич же мені старого Гриву! … Сплеснула тоді дівчина руками: «Потопив єси моїх золоторогих турів, блукай же тепер по пущі по всі вічнії роки!..» … От же й блукає, кажуть, той князь до сього часу по пущі і ніяк не знайде свою Переяслава.