Олесь Гончар – Твоя зоря
Так відтоді й живе в цій хаті він тільки смутком розлуки, в образі безконечного чекання. … Траса досвітня, однак, живе плавко тече рубінами — цілі галактики тих вогнів черво^ ніють в пітьмі перед нами, біжать і біжать десь у далеч у безвість. … Тільки дорога живе. … А де тут у вас той Заболотний живе, що в нього хлопців багато?