Результати пошуку слова: Живо

Животик

Posted on by / 0 Comment

живо́тик – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний живо́тик живо́тики родовий живо́тика живо́тиків давальний живо́тику, живо́тикові живо́тикам знахідний живо́тик живо́тики орудний живо́тиком живо́тиками місцевий на/у живо́тику на/у живо́тиках кличний живо́тику* живо́тики*

Живопис

Posted on by / 0 Comment

живо́пис – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний живо́пис живо́писи родовий живо́пису живо́писів давальний живо́пису, живо́писові живо́писам знахідний живо́пис живо́писи орудний живо́писом живо́писами місцевий на/у живо́писі на/у живо́писах кличний живо́писе* живо́писи*

Животина

Posted on by / 0 Comment

животи́на – іменник жіночого роду, істота (тварина) відмінок однина множина називний животи́на животи́ни родовий животи́ни животи́н давальний животи́ні животи́нам знахідний животи́ну животи́ни, животи́н орудний животи́ною животи́нами місцевий на/у животи́ні на/у животи́нах кличний животи́но животи́ни [розм.]

Живодер

Posted on by / 0 Comment

живоде́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний живоде́р живоде́ри родовий живоде́ра живоде́рів давальний живоде́рові, живоде́ру живоде́рам знахідний живоде́ра живоде́рів орудний живоде́ром живоде́рами місцевий на/у живоде́рові, живоде́рі на/у живоде́рах кличний живоде́ре живоде́ри [розм.]

Живолуп

Posted on by / 0 Comment

живолу́п – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний живолу́п живолу́пи родовий живолу́па живолу́пів давальний живолу́пові, живолу́пу живолу́пам знахідний живолу́па живолу́пів орудний живолу́пом живолу́пами місцевий на/у живолу́пові, живолу́пі на/у живолу́пах кличний живолу́пе живолу́пи [розм.]

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

І під їхній ниючий осінній шелест перед очима, як човник на горбатих хвилях, колихнулась могила її матері; попливла серед пагорбів, поскрипуючи трухлявим замшілим хрестом і пломеніючи живою хусткою зарошеної перемитої калини. … І пахне терпкою матіркою, що іще на корені, живою, повіває духом вогкої сорочки трудівника.