Skip to content Чому ми маємо жити за чужими приписами? …
Як ми можемо бути такими, які ми є, і жити так, як ми живемо, і робити те, що ми робимо, а ти щоб був такий, яким тебе зображено в цих папірцях? …
Чом не жити й далі, як оце тепер, не мандрувати по світу, поки це дає нам таку втіху, якої ніколи потім не дасть? Ей,тофайнотак жити, – …
Вiн пiзнав цiну грошей в нуждi, пiзнав, що без них жити плохо, що вони однi можуть вибавити його вiд тої нужди, поганi i унижения, якi так часто мусить тепер терпiти. …
Та щастя його, що вiн не зовсiм ще ясно бачив, що се за люди, з котрими йому треба жити, що се за натури – його жiнка i син! Вiн здобув собi велику славу, I не вмре та слава, не поляже, В пiснi, в словi буде вiчно жити I про себе свiтовi розкаже. …
Нi, я хочу крiзь сльози смiятись, Серед лиха спiвати пiснi, Без надiї таки сподiватись, Жити хочу! …
я буду крiзь сльози смiятись, Серед лиха спiвати пiснi, Без надiї таки сподiватись, Буду жити! І от би, здається, жити Олексію Івановичу, жити та бога хвалити! …
Житимеш у мене, як у бога за пазухою, і ситий, і одітий, і не голодний. …
Все одно – ти й не на волі, а житимеш, як на волі. …
“Тут би тілько жити та бога хвалити, а вона візьми та й умри!” – …
– Хоч і важко було, часом гірко було, а все було чим жити, об чому клопотатися! 