ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється
А тут ще й те причинилося, що по смертi жiнки Леон забажав з часом осiсти супокiйно, утвердитися, пустити корiння в грунт i уживати на старiсть плодiв свого неспокiйного, запопадливого життя i забезпечити хороше життя своїй вдиначцi. … Бачити її щасливою, з любим чоловiком, в крузi дiточок – ох, то єдина цiль мого життя… –