СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
На огорожі, що оперізувала город, на довгій жердині, прикрученій до стовпа дротом, він помітив жмут жовтої шерсті, вирваної разом з невеликим шматком шкіри. … Цей жмут, мов за гачок, зачепився за дріт. … Сашко покликав обох понятих, і разом оглянули жмутик хутра. … Мабуть, той жмут, що на жердині зостався, якраз і підійде.