БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment Не людина, а якесь страховисько: жовтий, схожий на тюрбан, чуб, могутній чорний торс, якому сам Геркулес позаздрив би, блискучі очі, білі вищирені зуби.
Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник) Posted on by / 0 Comment у теплі: жовтий, червоний, оранжевий…Коридори були голубі.
УЕЛЛС Герберт – У безодні Posted on by / 0 Comment Увечері тут найкраще, годі й сумніватися: в спасенній темряві не видно, яка брудна вода, а вогні цього швидкоплинного часу – червоний, жовтогарячий, ядучо-жовтий та сліпучо-білий – відливають найрізноманітнішими відтінками, від сизого до темно-пурпурового.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment …камінець у підвішене за кЬяька метрів від поверхні «черевце» й коли нічого не сталося, спершу оглянув стебло, а тоді нарешті надрізав його ножем; з надрізу закапав ясно-жовтий, водянистий сік, який відразу ж почав пінитися, став оранжевим, потім рудим, а через кілька хвилин застиг у схожому на живицю згустку з різким, ароматичним запахом…
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля Posted on by / 0 Comment і тільки згори пробивається гарячий, жовтий промінь, сіючи по хаті золотисту півтемряву.
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом Posted on by / 0 Comment У папуги колір іржаво-зелений з чорним, дзьоб бруднувато-жовтий, під очима – кола, наче він потайки випивав.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Бо всі троє жили на Глиняній гірці – так звалося єдине підвищення в нашому рівнинному місті, лисий глиняний горб, завжди жовтий і витоптаний, обставлений з трьох боків невеличкими приватними будиночками, а з четвертого підпертий цегляною триповерховою казенною спорудою, візерунчастою…
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Буруни підгрібають під себе буруни, вода сама в себе не потовплюсться, цю ще тільки проносить, а за нею знову з гуркотом летить жовтий та чорний з нафтою вал, летить з худобою, з тачками та возами, що йдуть перекидом, лиш колссаші впмслькують з пи'їси…
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Ось, приміром, недалеко й ходити, в мого сусіди, в Марка Тихоновича, З діда прадіда будинок мазали жовтою глиною; отож він і був такий, от і ми всі дивилися, бачили й знали, що він жовтий; коли це – диви!
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment В кінці книжки містилися невеличкі оповідання та загадки, навпроти однієї — жовтий гарбуз із осміхненими вустами-дверима і примруженим вікном-оком.
