Результати пошуку слова: Жовтувато-Білий

Жюль Верн – 20 000 льє під водою

Posted on by / 0 Comment

Серед них, я, на превелику мою радість, помітив китайського ската з жовтуватою спиною, ніжно-рожевим черевом і трьома шипами над оком. … Бивні моржів дуже високо цінуються, бо вони значно міцніші за слонову кістку і довше зберігають білий колір. … В повітрі носився молочно-білий туман.

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Posted on by / 0 Comment

…прізвища чого варті, кричав він, увійшовши в екстаз і заляпуючи всього мене своєю синьо-жовтуватою піною – Рубінштейн! … жєль тебе, леґінику солоденькєй, шо-с вдовицу взєв, не одна би дівка за таким файним танцуристим пішла, а ти си білий світ зав’їзав, сарако!”.

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

Циліндричний білий корпус похило стирчав з низького пагорба й був схожий на ствол якоїсь гігантської гармати. … В останньому жовтуватому спалаху блиснули черевця пузирчастих скелець, відтак запала пітьма. … На ньому ще й досі був білий халат.

Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені

Posted on by / 0 Comment

Посередині зали, на шестикутній платформі, стояв сніжно-білий мармуровий моноліт заввишки півтора людського зросту. … Після всіх потрібних обертів та натискань двері безгучно втопилися у стіні і з жовтуватого простору за ними на прочанина дихнуло теплим сухим повітрям.

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Posted on by / 0 Comment

Ні білий, ні червоний. … Сплутаний кінь одразу ж підходив до вогнища з підвітряного боку й головою ліз у самісінький струмінь їдкого жовтуватого диму. … Білий бинт виднівся й з-під шапки. … На чорній землі навіть у найбільшу темінь чудово видно білий кілок.

РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал

Posted on by / 0 Comment

Його білий хітон з золотою облямівкою, поверх якого накинуто хламіс, видно було звідусюди. … Поруч бив копитом білий кінь, якого господар тримав за вуздечку. … Переважна більшість будинків, повз які ми проїжджали, викладена з жовтуватого каменю.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

І ті дерева, і білий розлив гречок, і спориш, на якому лежать, такий м’який, теплий, ласкавий, — … Витягши з ніші, він подав Духновичу казанок, повнісінький жовтуватого вологого цукру піску. … — Більше в небо, дочко, в білий світ, як у копійку.