ТАРАСЮК Галина – Покоївка
Але замість Мілі, що злякано стрепенулася від цих слів, ніби за вікном гримнули єрихонські труби, відповіла Жоржетта: – … нагадала Жоржетта. … – Але… щось я тебе не пригадую… Та й імені такого – Жоржетта не пригадую. … Здається, серед моїх учнів не було жодної Жоржетти… – … Жоржетта зблідла, а в очах спалахнув і згас холодний злий пломінь.